Українсько-єврейське співробітництво в ЗУНР

У Східній Галчині, де і була створена ЗУНР на 1918 проживало близько 60% українців та 12% євреїв. Попри взаємні стереотипи та побутовий антисемітизм, уряду ЗУНР вдалося налагодити добрі стосунки з єврейською громадою.
                З початком Польсько-Українського конфлікту Єврейська Народна Рада заявила про свій нейтралітет хоча і мала у своєму складі, як про українське так і пропольське налаштованих членів. Попри деякі зауваги уряд ЗУНР прийняв таку позицію. Однак після єврейського погрому що прокотився Львовом опісля захоплення міста поляками багато членів ЄНР стали на проукраїнські позиції. Почали формуватись підрозділи єврейської міліції деякі з них (жидівський пробуйовий курінь) воювали пліч-о-пліч з бійцями Української Галицької Армії.
                В лютому 1919 року уряд ЗУНР дозволив євреям використовувати в шкільництві та спілкуванні з державою рідну мову. В березні того ж року було запроваджене постійного представника ЄНР при уряді ЗУНР (Державному секретаріаті), було розглянуто закон згідно з яким євреї мали отримати автономію в рамках новоствореної республіки. А за проектом уряду ЗУНР в екзилі в 1921 році, раді послів Антанти був представлений проект конституції ЗУНР де євреї разом з українцями та поляками були визнані титульними націями Галицької республіки.
                На жаль цим плани не змогли реалізувати через мілітарну поразку УГА, але це добрий приклад співпраці та порозуміння.

Автор історик Роксолана Кузів